Вимушені переселенці з Маріуполя і Краматорська нині проживають в історичній будівлі у центрі Чернівців.
Від початку війни ми орендували житло у Чернівцях, - каже Максим з Краматорська. - Разом з комунальними послугами, виходило 500 доларів на місяць. Заробити стільки та ще й прогодувати сім’ю в Чернівцях мені було не під силу. Коли витратили усі свої заощадження, уже збиралися повертатися назад на Донеччину. Отримати безкоштовне житло, наприклад у модульному містечку на околиці міста, ми не могли. Наскільки мені відомо, його давали лише деяким категоріям ВПО - багатодітним, людям з інвалідністю тощо. Нам дуже пощастило, що організація, в якій я волонтерив, дозволила тут жити. Для дітей це дуже зручно - садочок, гуртки, парк поруч.
Гідні житлові умови для них створили благодійники з організації “Щаслива сім’я”. Її керівник Тарас Дембіцький каже, що рятували довелося не лише людей, а й цей дім австрійських часів по вул. Шевченка,13:
Він багато років стояв пусткою і потрохи руйнувався. А коли люди почали тікати від війни і вкрай потребували даху над головою, ми, як могли, підготували для них декілька кімнат, де було відносно безпечно. І поступово взялися за ремонт. Коли будівельники вибили старе гниле вікно з фасаду, їм удвох просто довелося тримати верхні цеглини, аби не вони не посипалися, а за ними і дах, поки я їздив за металевою балкою. Бо перекриттів над вікнами австрійці не робили. По периметру дому зробили металеву обв’язку. Стяжки, перекриття, проводка, зливна система, опалення - все нове. Після ремонту тут зможуть проживати до восьми сімей.
Облаштовують прихисток коштами благодійників. Зокрема, кухню і сходи полагодили завдяки мікрогранту програми підтримки громад Чернівецької області. Попереду ще багато роботи. Але голова благодійної організації не опускає рук.
Багато волонтерів зараз просто вигоріли, у людей закінчуються сили і можливості для допомоги, потрібно дбати і про власні сім’ї, - каже Тарас. – Ми тримаємося тому, що робимо все поступово у міру своїх можливостей. Продовжуємо організовувати безкоштовні обіди для переселенців, давати продуктові набори найбільш вразливим родинам. Як кажуть переселенці, більше таку допомогу в Чернівцях зараз ніде отримати.
І волонтери, і переселенці наголошують: саме житло найбільш потрібне зараз потерпілим від воєнних дій на Буковині. Це дає можливість стати на ноги, знайти постійну роботу і будувати плани нового життя у новій громаді.